Заміри викидів в атмосферу: як підприємству підготуватися до лабораторного контролю

Промислові підприємства, котельні, виробничі цехи, зерносушарки, фарбувальні дільниці та інші об’єкти зі стаціонарними джерелами можуть здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Їх фактичний склад і концентрація залежать від технологічного процесу, виду палива та сировини, режиму роботи обладнання, ефективності газоочисних установок та багатьох інших факторів. Тому лабораторний контроль дає підприємству можливість отримати реальні дані про викиди та контролювати їх у динаміці.

Правильно організовані заміри викидів в атмосферу передбачають не лише безпосереднє вимірювання концентрацій забруднюючих речовин. Це комплекс робіт, що може включати вивчення характеристик джерела, визначення параметрів газопилового потоку, вибір місця відбору, відбір проб, інструментальні вимірювання та подальше лабораторне дослідження. Саме тому підготовка підприємства до приїзду фахівців має безпосередній вплив на організацію та якість контролю. ДСТУ 8812:2018 окремо регламентує підготовку місць і точок відбирання, планування пробовідбору, вимірювання, транспортування проб та оформлення результатів.

Для чого підприємствам проводити контроль викидів

Лабораторні вимірювання потрібні насамперед для отримання об’єктивної інформації про те, які речовини та в яких концентраціях фактично надходять в атмосферне повітря від конкретного стаціонарного джерела.

Потреба в дослідженні може виникати під час виробничого екологічного контролю, виконання умов дозволу на викиди, перевірки роботи газоочисного обладнання, після модернізації виробництва або зміни технологічного процесу. На практиці умови дозволів можуть передбачати періодичний лабораторний контроль, а підприємство має забезпечити постійний та безпечний доступ до точок відбору проб.

Регулярні вимірювання корисні й для внутрішнього контролю підприємства. Порівнюючи результати за різні періоди, можна побачити зміни після ремонту обладнання, заміни палива, встановлення нового фільтра або збільшення виробничого навантаження. Якщо певний показник починає систематично зростати, це може бути приводом перевірити технологічний процес ще до виникнення серйозної проблеми.

Що потрібно підготувати до приїзду лабораторії

Підготовку бажано починати не в день проведення вимірювань. Чим більше вихідної інформації отримають фахівці заздалегідь, тим простіше сформувати програму дослідження.

Підприємству варто підготувати:

• перелік стаціонарних джерел викидів, які необхідно дослідити;
• інформацію про технологічне обладнання, пов’язане з кожним джерелом;
• характеристики палива, матеріалів або сировини;
• інформацію про встановлені системи очищення газів;
• технологічні режими роботи обладнання;
• попередні протоколи досліджень, якщо контроль уже проводився;
• наявну документацію щодо джерел викидів;
• перелік забруднюючих речовин, які необхідно визначити;
• інформацію про розташування та доступність точок відбору проб.

Якщо підприємство не впевнене, які саме показники необхідно визначати, це питання краще узгодити до проведення робіт. Лабораторія перевірки викидів в атмосферу https://environmentalab.com.ua/ може допомогти сформувати програму дослідження з урахуванням типу виробництва, характеристик джерел та поставленого завдання. Це важливо, оскільки склад викидів котельні, фарбувальної камери, зерносушарки або технологічної вентиляції може суттєво відрізнятися.

Перевірте місця відбору проб

Одна з найважливіших частин підготовки — забезпечення можливості правильно та безпечно виконати відбір проб.

Місце відбору повинно бути доступним для фахівців і дозволяти розмістити необхідне обладнання. На практиці джерело може знаходитися на значній висоті, а точка контролю — на димоході або газоході. Тому необхідно заздалегідь перевірити стан майданчика, сходів, огороджень та інших конструкцій, що використовуються для доступу.

ДСТУ 8812:2018 містить окремі вимоги та процедури щодо розташування й обладнання місць відбирання проб, визначення точок, перевірки безпеки та підготовки засобів вимірювальної техніки.

Якщо фахівці приїдуть на підприємство, але фізично не зможуть безпечно дістатися до необхідної точки, проведення робіт може бути ускладнене або потребуватиме повторного виїзду.

Обладнання повинно працювати у штатному режимі

Ще одна поширена помилка — проводити контроль тоді, коли виробнича лінія працює в нетиповому режимі.

Мета вимірювань полягає в тому, щоб отримати дані, які характеризують реальну роботу джерела. Тому в день дослідження обладнання бажано експлуатувати у звичайному для підприємства режимі. У документації щодо екологічного контролю стаціонарних джерел також зустрічається пряма вимога проводити відбір проб за нормальної експлуатації обладнання.

Наприклад, якщо котел зазвичай працює з високим навантаженням, а під час вимірювань його перевели на мінімальну потужність, отриманий результат може недостатньо характеризувати типовий виробничий режим.

Відповідальній особі підприємства варто заздалегідь погодити з виробничою службою:

1. дату та орієнтовний час проведення робіт;
2. обладнання, яке повинно працювати;
3. необхідний технологічний режим;
4. вид палива або сировини, що використовуватиметься;
5. можливість безпечного доступу до джерела.

Які показники можуть визначатися

Єдиного універсального переліку забруднюючих речовин для всіх підприємств не існує. Програма лабораторного контролю залежить від конкретного джерела та технології.

Залежно від виробництва можуть досліджуватися, зокрема:

• оксид вуглецю;
• оксиди азоту;
• діоксид сірки;
• тверді частинки та пил;
• леткі органічні сполуки;
• специфічні речовини, характерні для конкретної технології.

Крім концентрації забруднюючих речовин, під час контролю можуть визначатися параметри газопилового потоку, необхідні для характеристики джерела та розрахунків.

Тому підприємству не варто просто замовляти «максимальний аналіз». Раціональніше визначити необхідний перелік показників відповідно до документації на джерело, технологічного процесу та мети контролю.

Призначте відповідальну особу

Під час роботи лабораторії на території підприємства бажана присутність працівника, який знає технологічний процес та розташування джерел.

Це може бути еколог підприємства, головний інженер, енергетик, технолог або інший відповідальний фахівець.

Він повинен мати можливість пояснити:

• яке обладнання пов’язане з конкретним джерелом;
• у якому режимі воно працює;
• яке паливо або сировина використовується;
• де знаходиться точка відбору;
• чи працює система очищення;
• чи відбувалися нещодавно ремонти або зміни технології.

Це особливо важливо на великих підприємствах, де десятки вентиляційних систем, труб та інших джерел можуть розташовуватися на різних виробничих ділянках.

Чого не варто змінювати перед вимірюваннями

Підприємству не потрібно спеціально створювати «ідеальні» умови лише на день лабораторного контролю. Завдання дослідження — отримати дані про фактичний стан джерела у характерному режимі експлуатації.

Без погодження з лабораторією небажано безпосередньо перед вимірюваннями:

• переводити обладнання на нетипове мінімальне навантаження;
• використовувати інший вид палива;
• змінювати рецептуру або сировину;
• відключати окремі технологічні операції;
• зупиняти систему очищення;
• одночасно проводити ремонт обладнання;
• різко змінювати виробничий режим.

Якщо певні зміни все-таки відбулися, про них потрібно повідомити фахівців. Ця інформація може бути важливою для правильної оцінки умов, у яких проводилися вимірювання.

Як проходить лабораторний контроль

Конкретний порядок залежить від джерела та переліку показників, але загальна схема виглядає так:

1. Вивчення вихідної інформації.
Фахівці визначають джерела, необхідні показники та умови проведення робіт.

2. Обстеження місця вимірювання.
Оцінюється можливість відбору проб, розташування точки та доступ до неї.

3. Вимірювання параметрів потоку.
За необхідності визначаються параметри газопилового потоку.

4. Відбір проб або інструментальні вимірювання.
Застосовується відповідне обладнання та методики.

5. Лабораторне дослідження.
Відібрані проби аналізуються за погодженими показниками.

6. Оформлення результатів.
Замовник отримує документацію з результатами проведених досліджень. На сторінці послуги Центральної біохімічної лабораторії зазначено, що після завершення робіт замовнику надаються протоколи результатів замірів та акти відбору проб.

Чому варто зберігати попередні результати

Протокол лабораторного контролю корисний не тільки в момент його отримання. Для підприємства набагато цінніше накопичувати результати та порівнювати їх у динаміці.

Наприклад, якщо концентрація певної речовини протягом кількох років поступово збільшується, це може бути сигналом для перевірки обладнання, системи очищення або технологічного режиму.

Так само можна оцінити ефект модернізації. Якщо підприємство встановило нове газоочисне обладнання, результати до і після його запуску дозволяють об’єктивніше оцінити зміни.

Для зручності підприємству варто вести окремий електронний архів, де для кожного джерела зберігатимуться протоколи, дати вимірювань, інформація про режим роботи обладнання та відомості про проведені ремонти або модернізації.

Короткий чек-лист перед приїздом лабораторії

За декілька днів до запланованого контролю перевірте:

• чи погоджено перелік джерел;
• чи визначено необхідні забруднюючі речовини;
• чи доступні точки відбору проб;
• чи справні майданчики, сходи та огородження;
• чи працюватиме обладнання у штатному режимі;
• чи працюватимуть установки очищення газу;
• чи повідомлені відповідальні працівники;
• чи підготовлена технічна та екологічна документація;
• чи є попередні протоколи для порівняння;
• чи не заплановано на цей день ремонт або зупинку виробництва.

Висновок

Якість лабораторного контролю залежить не лише від обладнання та методик лабораторії. Значну роль відіграє підготовка самого підприємства. Правильно визначені джерела, доступні точки відбору, стабільний технологічний режим і наявність необхідної документації допомагають провести роботи без зайвих затримок та отримати результати, які характеризують реальні умови роботи виробництва.

Для підприємства систематичні заміри — це можливість не просто виконувати екологічні вимоги, а й контролювати ефективність обладнання, своєчасно виявляти зміни та оцінювати результат природоохоронних заходів. Саме тому лабораторний контроль доцільно розглядати як частину системного екологічного управління підприємством.

Володимир Сівач

Маю свою монтажну організацію в Україні

10 років роботи в сфері трубопроводної арматури та сантехніки